ДЕНЬ ПАМЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

 

27.11.2021 РОКУ - ДЕНЬ ПАМЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ.

   Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі. Тому 26.11.2021 у нашому навчальному закладі був проведени відповідний захід.

   

Офіційно цей день був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.

   Голодомор – це страшна трагедія в історії нашої держави. Він забрав мільйони людей. Щоб не повторювалися такі події, ми маємо знати та пам’ятати про них.

   З метою вшанування пам’яті жертв голодомору та виховання в учнів ціннісного ставлення до держави, поваги до її історичного минулого та збереження державних традицій в нашій школі було проведено інформаційно-просвітницькі заходи. У шкільній бібліотеці організована виставка фотоматеріалів та публіцистичної літератури «І пам’яті свіча не згасне…», яку відвідали учні  школи. В класах пройшла година пам’яті і скорботи «Голодомор – біль душі та пам’ять серця». Учні читали вірші, спогади очевидців тієї страшної трагедії, переглянули відеоролики Українського інституту національної пам’яті «Історія гідності. Голодомори» та «Де б ти не був – вшануй померлих від голоду!». Ця виховна година запам’яталась усім завдяки емоціям суму, жалю і співпереживання, які відчувалися у кожному слові та русі її учасників.

Голодомор 1930-1933 років

На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.

Нашим спільним обов’язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму.

  27 листопада запрошуємо кожну українську сім’ю о 16-й годині приєднатися до Всеукраїнської акції «Запали свічку.». 

Меморіальна дошка Ігорю Філіпчуку

У Пожарках на території нашої гімназії було відкрито пам’ятну дошку Герою України.

    На подвір’ї гімназії відбувся мітинг-реквієм, присвячений пам’яті уродженцю села, учаснику АТО Ігорю Філіпчуку, якому Указом Президента України від 3 грудня 2020 року посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

    На захід прийшли рідні, школярі, вчителі, представники влади та небайдужі жителі громади. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять героя та поклали квіти до дошки, встановленої на фасаді навчального закладу.

    До родини та односельців загиблого Героя зі словами подяки за сина та справжнього воїна звернувся голова Волинської обласної ради Григорій Недопад:

«Власним прикладом Ігор підтвердив слова Гімну України: «Душу, тіло ми положим за нашу свободу, і покажем, що ми, браття, козацького роду». Нехай пам'ять про нього буде вічною, не забуваймо родину, підтримуймо словом, допомагаймо ділом. Я гордий тим, що Волинь багата на героїв, чимало яких, на жаль, віддали за це своє життя. Слава Україні».

    Міський голова Вячеслав Поліщук наголосив, що героїзм Ігоря вчитиме майбутні покоління школярів таким звичним, але часом надскладним людським якостям як обов’язок, повага, любов, вірність.

Довідка:

    Народився 11 жовтня 1982 року у селі Пожарки Рожищенського району Волинської області. Проживав з батьками в місті Луцьку.

    До лав Збройних Сил України вступив добровільно і був одним із перших вояків батальйону «Айдар». Військовий обов’язок виконував на посаді кулеметника 24-го батальйону. Не маючи військового вишколу, швидко освоював військову техніку та зброю.

    Влітку 2014 року брав участь у запеклих боях в районах населених пунктів Металіст, Лутугине, Георгіївка, Успенка, Вергунка, Красний Яр, Хрящувате.

    14 серпня 2014 року о 5 годині ранку на український підрозділ під Хрящуватим в атаку пішли російські десантники при підтримці танків. Підрозділу загрожувало оточення. Піхоту вдалося відсікти з допомогою стрілецької зброї, але танки не зупинилися. Ігор вступив у єдиноборство з російським танком Т-72. Двічі він поцілив, знерухомив танк, але третього пострілу зробити не встиг - загинув від прямого влучення.

    Похований 17 серпня 2014 року на Алеї почесних поховань в селі Гаразджа Луцького району.

    Указом Президента від 28 червня 2015 року № 365/2015 «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

    Указом Президента України № 536/2020 від 3 грудня 2020 року, солдату Ігорю Філіпчуку посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

     За вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, а також вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 року № 44/1).

    У Луцьку на вулиці Берестова на фасаді будинку, де проживав Ігор Філіпчук, встановлено меморіальну дошку на його честь.

Всесвітній День української хустки

 

7 грудня – Всесвітній День української хустки.

Хустка супроводжувала людину протягом усього життя — від народження і хрестин до поховання та поминання. Нею обдаровували кумів під час хрестин і весіль. Традиційна тернова хустка – справді український національний оберіг, який супроводжує українських жінок від самого народження і до кінця життя. Не забули про традицію відмічати День української хустки і в нашій школі.

В Україні запустили новий яскравий флешмоб «Зроби фото з хусткою», приурочений до Всесвітнього дня української хустки, що відзначається 7 грудня.

    Промітка, тибеткова, бавниця, опиначка — усе це «імена» хустини. І саме їй присвячено найближчий понеділок (7 грудня) — Всесвітій День української хустки. Щоправда свято дуже молоде, адже зініціювала його група активісток лише минулого року. Проте завдяки діаспорі, свято одразу ж набуло статусу всесвітнього. День хустки відзначили громади декількох країн, зокрема Іспаніі, Канади та США.

    Історично хустка прийшла на заміну обрусу (квадратна тканина, якою вкривали голову та не завязували) і намітці (прямокутне полотнище із орнаментом по коротких сторонах), хоча дуже часто можна зустріти  їх поєднання. Цікаво що «правильна» українська хустка мала біле тло, а от кольорові вараціі мають турецьке коріння.

    Способів носити та пов’язувати хустку, певно не меньше ніж її регіональних назв. Дуже хотілося б щоб усі ці техніки не просто зберіглися, а й набули такого ж шанобливого ставлення, як і мистецтво, скажімо, зав’язування пасок на кімоно. Тому приємно бачити, що хустки повертаются та переосмислюються молодими локальними брендами. Гадаю, хустина має усі шанси перейти від статусу «елемет народного костюму» до «маст-хев» сучасного гардеробу.